«Операторів токарних верстатів з ЧПК» в об'ємі навчальних годин державного стандарту (наприклад, 2 роки навчання в РМНВК – це 350 годин професійного навчання на базі спеціальності та 120 годин виробничої літньої практики, залишається 470-490 годин для профільного навчання в школі 8 – 9 класів, де 5 годин на тиждень як і передбачається державним стандартом використовується на роботу в навчальній майстерні, а 2 години на додаткові предмети профілізації (технічна іноземна мова, складальне креслення, дизайн, біологія, медична підготовка, тощо…)

спеціальності до єдиного державного стандарту профтехосвіти. З Положення про профільне навчання в старшій школі ми передбачаємо певний алгоритм його реалізації.

Алгоритм
здійснення системного підходу

 до організації профільного навчання у регіоні

За основу моделі для реалізації різних видів профільного навчання ми пропонуємо обрати систему роботи  МНВК згідно Положення про організацію та діяльність міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, де основне навантаження годин надають загальноосвітні заклади міста та району, тим самим вкладаючи свою частку у реалізацію та впровадження програми профілізації старшої школи. Спільними зусиллями та об’єднанням матеріальної бази в навчально-виробничі комплекси (як, наприклад: «механічна комбінована майстерня з металообробки – токарний цех РМНВК) дає змогу реалізувати малими матеріальними ресурсами складну проблему сьогодення – оновлення матеріально – технічної бази ЗОШ та МНВК.